Гра у день народження – хвилюючий момент. В день, коли тобі цілий день всі дарують квіти, посмішки та подарунки, команда просто зобов’язана здобути перемогу.

З такими думками я йшла на стадіон. І ворскляни не підвели. Не дуже феєрично, але цілком достатньо вони забили на один м’яч більше за суперників. Феєрично пройшов перший тайм на секторі. Це був справжній драйв. 100-відсотковий! Люди

кайфували. Так повинно бути завжди! А коли диктор у перерві привітав Чічу з Днем народження, всі мої друзі одразу ж почали запевняти, що він помилився іменем. Насправді ж мав привітати мене.  На початку другої половини гри на сектор прийшов Йован Маркоскі. Його одразу ж підняли на вишку і змусили фанатіти не гірше за інших. Добре пішли переклички зі східною трибуною. Ближче до кінця

гри біло-зелені почали сушити гру. В кінці-кінців суддя свистить і фіксує пермогу “Ворскли” 1-0. Єс! Маю ще один подарунок!

Маріків-комаріків приїхало трохи більше 70-ти чоловік. Фанатіли на 2х секторах. Текстовиком просили у Бабаєва трудову Миколи Петровича, але той не повівся). Пекельний барабан також пробив виїзд!

Вперед, ворскляни!