Матчдей навіював дух ПСФу: на трибунах за відсутності активної ультри на 22-му (на якому було зо два десятки карлів і дівчат) усю місію на себе поклали активісти з 3-го (так званого Югу) і повна центральна трибуна кузьми. Стадіон, як і в кращі часи, був в одному ритмі з футболістами і раз по раз потужно видихав під час моментів біля воріт гостей. Суддя, мабуть, перегрівся на сонці, бо його дії у бік господарів поля були неоднозначні, за що на свою адресу протягом матчу чув «трідвараз», а після матчу в кращих традиціях ненависті був закиданий пляшками та іншими підручними метальними речами.
Що до ультрас, то активним був лише 3-й сектор (близько 40 людей), інші ж мовчали. Гостей з Донецька на трибунах помічено не було.
